| Про що мріють студенти! |
|
Стаднік Ольга Група МСКД – 56
В минулому році я проходила практику від Академій в Ізраїльському культурному центрі, саме тоді я вперше відвідала і німецький культурний центр Гете–Інститут. Там я більш детальніше ознайомилась та побачила ту роботу менеджера соціокультурної діяльності зовнішньокультурних зв’язків, яку проводять такі соціокультурні організації як Гете–Інститут та інші культурні центри по всій країні. 
Ґете–Інститут — це всесвітня мережа культурних центрів Федеративної Республіки Німеччина. Мережа Ґете-Інститутів, Ґете-центрів, культурних товариств, читальних залів, екзаменаційних центрів та центрів вивчення німецької мови виконує центральні завдання культурної й освітньої політики за кордоном. nЗавдяки культурній програмі цього центру я почала цікавитись кінематографом та кінофестивалями. А саме процес організації проведення кінофестивалю, діяльність менеджера, які зусилля йому необхідно докласти та якими знаннями він повинен володіти, щоб у нього не виникло ніяких ускладнень під час організації, щоб це було на найвищому рівні. 
Вивчаючи такий предмет, як технології соціокультурної діяльності, ми розглядаємо різні проекти і набуваємо тієї інформації, яка надзвичайно корисна для нас, для менеджерів соціокультурної діяльності та зовнішньокультурних зв’язків. Під час вивчення таких предметів я вирішила, що своє хобі «Кінематограф та проведення кінофестивалів» я хочу пов’язати з можливістю працевлаштування. Обравши темою моєї бакалаврської роботи «Змістові та організаційні засади розвитку кінематографа в Німеччині» я ще більшдокладніше вивчала цей напрямок в соціокультурній сфері і ще більш закохалась у цю культурну діяльність. Також я прийшла до висновків, що менеджер зовнішньокультурної діяльності опікується різними напрямами соціокультурної діяльності. Я мрію вступити до магістратури і таким чином матиму змогу вивчити ще більше цікавих та корисних предметів, які допоможуть мені й надалі вивчати цю тему та у подальшій можливості сприяти працевлаштуванню.
Петренко Тетяна Група МСКД – 56 Про що мріють студенти? Звичайно про щасливе майбутнє!!! Ти студент - це вже перший крок до “майбутнього”. Саме зараз ти обираєш свій подальший шлях, саме зараз ти закладаєш “фундамент” для подальшого будування Свого ”Будинок Майбутнього”, або “Будинку Мрії”,… Мене звати Петренко Тетяна, я студентка НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ і МИСТЕЦТВ. У цьому році я отримаю диплом за кваліфікаційним рівнем – бакалавр. Навчання в АКАДЕМІЇ відкрило для мене нові можливості, нові знання та уміння, безліч варіантів, де можна себе реалізувати, себе показати як кваліфікований працівник у сфері культури та мистецтва. Наприклад, я проходила виробничу практику в Російському центрі науки та культури (РЦНК). За цей період я ознайомилась з діяльністю цього центру. Мені дуже сподобалась така сфера діяльності і, розуміючи це, я поставила собі запитання «можливо це наступний крок на шляху до свого майбутнього?» Звичайно, стовідсотково відповісти ,,так,, неможливо, але із впевненістю можу сказати, що я в цьому дійсно зацікавлена, що я хочу спробувати реалізувати свої знання та вміння саме там!!! Навчатися треба все життя і в нашій академії є спеціальна пропозиція для тих, хто отримав вищу освіту. Дистанційне навчання в системі післядипломної освіти в сфері культури і мистецтв – це цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, що відбувається, в основному, за відповідними педагогічними та інформаційними технологіями. Таким чином, дистанційне навчання післядипломної освіти в сфері культури і мистецтв має яскраво виражений позитивний вплив на слухача, підвищує його творчий та інтелектуальний потенціал за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, вміння самостійно приймати відповідальні рішення. ОТЖЕ ВИБІР ЗА ТОБОЮ, СТУДЕНТЕ ХАЙ ЩАСТИТЬ!!! Каутна Юлія Група МСКД – 56 Я студентка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Каутна Юлія Валеріївна. Живу я в невеличкому місті на березі Дніпра, під Києвом, яке зветься Українка.
Я закінчила школу мистецтв імені Олександра Коржа, заслуженого вчителя України. Інколи я малюю, але згодом фотографія мені припала до душі більше. Спочатку я знімала тільки пейзажі: річки, озера, сонце, яке заходило за горизонт і заливало галявини останніми промінями сьогоднішнього дня, а зараз я знімаю в основному людей. Зараз мій напрямок це журнальне, красиве фото, на якому я зображую сучасну моду та красу. Фотографія – це цілий світ всередині мене, це те, що наповнює мене, надихає і хочеться виплеснути із себе у вигляді чогось вагомого, чогось цікавого, у вигляді фотографії. Я люблю подорожувати, як по Україні, так і закордоном, завдяки цьому я можу більш урізноманітнити своє фото, дізнатися більше про культуру інших країн, познайомитися з людьми та знайти щось нове для себе, для свого хобі. Донести на яскравому фото життя інших народів та познайомити своїх друзів з іншими країнами для їх кругозору, що є дуже цікавим заняттям.
- Друга виставка проходила в Українському домі. Це була виставка сучасного фото, де виставляли свої роботи фотографи аматорського мистецтва. Академія дала мені великі знання в напрямку моїх інтересів: як краще і послідовно розпланувати своє хобі, де його можна застосувати, як краще сформулювати та як його можна втілити в подальшій роботі. З викладачами ми відвідували різноманітні виставки, музеї різного профілю, де можна було дізнатися багато цікавого, а особливо це корисно для нашої спеціальності. Вступ до магістратури дасть мені змогу ще більше розширити свої знання в сфері культури та отримати навики щодо подальшої роботи, отримати більшу кваліфікацію, бути більш впевненим в своїх знаннях та в тому, що я можу і хочу.
Литвиненко Ольга Група МСКД – 56 Вітаю! Я, Литвиненко Ольга Олегівна, студентка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Навчаюсь на спеціальності «Менеджер зовнішньокультурної діяльності». Ви запитаєте мене чому? Я Вам відповім. Мене завжди приваблювало все, що стосується культурної діяльності. Я вважаю, що таких людей, як я знайдеться чимало. Але більшість із них воліють бути лише спостерігачами, а я – ні! Я хочу брати активну участь у створенні, збереженні і поширенні культурних цінностей. Мені було цікаво не лише потрапити на культурний захід, але й дізнатися як саме він створюється та що для цього потрібно робити. І, отримавши під час навчання велику кількість корисних знань, я зрозуміла, яка кропітка це праця. Але вона того варта! Найголовніше зацікавити людей, а для цього потрібне креативне мислення, а також бути у курсі всіх інновацій у сфері культурної діяльності. Я вважаю, мені пощастило, що я вступила до Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Адже саме в цьому закладі надають якісну вищу освіту. Чотири роки навчання були сповнені найприємнішими враженнями, найнеобхіднішими для мене знаннями в області зовнішньокультурної діяльності. Оскільки, освіта має велике значення у подальшому житті кожної людини, саме тому магістратура є невід’ємною частиною мого життя.
Терещук Анастасія Група МСКД – 56 Моє ім`я Анастасія Терещук. Я навчаюсь в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв на 4 курсі за спеціальністю «Менеджер зовнішньокультурної діяльності». Я задоволена вибором цієї спеціальності і хоча я отримую багато знань у стінах академії, я все ж таки не обмежуюся ними і паралельно займаюся самовдосконаленням в декількох сферах. Основною з яких є вивчення іноземних мов, зокрема англійської та французької. Це у свою чергу дає мені можливість захоплюватись ще одним уподобанням - дивитися «артхаусні» кінострічки. А оскільки мені цікавий розвиток кінематографу, то я займаюся написанням концепції по створенню нового кінокомплексу з показом документальних та ретро-фільмів. На мій погляд, це добре, коли захоплення та вміння людини пересікаються з її професійною діяльністю. Щодо мене, то знання англійської мови є перевагою у моїй майбутній професійній діяльності. Знання іноземних мов є важливим пунктом у переліку професійних навичок менеджера зовнішньокультурної діяльності. Та знаючи іноземну мову, краще розумієш культуру цієї країни та взагалі розширюєш свій кругозір. Також я маю ще одне хобі - робити прикраси своїми руками. Я тільки вчуся, але це захоплення мене дуже надихає. До того ж я маю можливість навчитися основам підприємницької діяльності.
Коротков Роман група МСКД-56 Мене звати Коротков Роман Геннадійович. Я навчаюсь у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв, на ІV курсі, в групі МСКД-56. За чотири роки навчання я освоїв дуже багато дисциплін, серед яких: менеджмент СКД, проектна діяльність, мистецтво світу, дипломатичні відносини та інші, а також проходив практику в Російському центрі культури, де мав можливість спробувати себе у ролі менеджера соціокультурної діяльності. Зрозуміло, що організація різноманітних культурних заходів потребує високої підготовки. Оскільки я дуже цікавлюсь музикою і навіть сам граю, я користувався своїм досвідом налаштування звукової техніки для проведення культурних заходів. В даному випадку моє музичне хобі дуже мені допомогло. Також я постійно спілкуюсь з різними музикантами, які вже давно затвердились у шоу-бізнесі і переймаю у них досвід гри та запису музики, організації концертів тощо, що дуже важливе для моєї майбутньої професії. Взагалі моя любов до культури почалась ще, коли я займався народними танцями та був учасником самодіяльного колективу. Сьогодні прагнення творити і організовувати допомагає мені глибше зрозуміти та навчитися менеджменту соціокультурної діяльності. Я мрію стати висококваліфікованим спеціалістом свого фаху для самореалізації і для того, щоб допомагати митцям розвиватись, тим самим розвиваючи наше мистецтво. |
Я, студентка Національної Академії Керівних Кадрів Культури і Мистецтв, навчаюсь на кафедрі, яка має назву: кафедра соціокультурної діяльності та зовнішньокультурних зв’язків.
Я також не залишаюся байдужою до цих країв, не дивлячись на те, що живу тут значно давно, кожен день я дивлюся на своє місто неначе вперше. Тому я почала займатися фотографією, щоб залишати на згадку ці прекрасні моменти. Все почалося з цього. Це і для мене тепер невелика історія, яку мені приємно згадувати, а тим паче розповідати.
Я , брала участь в декількох виставках, це:
- „Фестиваль реклами” в 2006 році. Тема фестивалю була „Світле майбутнє, життя без наркотиків”. Ідея цього соціального фестивалю була - достукатися до людей і люди звернули увагу на своє життя, або на життя інших, і допомогли їм стати на правильний шлях.
