Шевченко І.О.,
к.п.н., доцент Заступник директора Департаменту мистецтва і регіональної політики – начальник відділу аналізу і прогнозування діяльності бібліотек
Міністерства культури і туризму України

Сучасні бібліотеки, розвиваючись з урахуванням інформаційних технологій, включаються у процес створення, забезпечення функціонування та розвитку електронних бібліотек. Виходячи з того, що електронна бібліотек – це локальні або розподілені електронні ресурси, поєднані загальною ідеологією структуризації і доступу, бібліотеки розробляють і реалізують окремі проекти створення електронних бібліотек, здійснюючи цю роботи самостійно, або ж об’єднуючись у корпорації.

Мета даної публікації – узагальнити матеріали міжнародного семінару «Ініціативи Європейської бібліотеки», організаторами якого стали Міністерство культури Латвії, Національна бібліотека Латвії та керівництво проекту «Європейська бібліотека» (TEL-ME-MOR). Від України на семінар, разом зі мною, були запрошені директор Державної бібліотеки України Саприкін Г.А., заступник Генерального директора Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського Чекмарьов А.О., директор Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О.Гончара Коротун Н.І.

Отже, що таке проект «Європейська бібліотека»?

Це колективна праця усіх національних бібліотек Європи, кінцевою метою якої має стати централізована багатомовна точку доступу в Інтернеті до каталогів та електронних колекцій - TEL портал – www.theeuropeanlibrary.org

Роботу над проектом розпочато у 2001 році. Під керівництвом The British Library вивчалися можливості реалізації проекту, здійснювалися обрахунки його ймовірної вартості, створювався бізнеc-план як обов’язкова частина проекту.

Європейська бібліотека відкрита для доступу з травня 2005 року і зараз включає в себе 240 електронних колекцій з 22 національних бібліотек - Австрії, Великобританії, Хорватії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Італії, Латвії, Нідерландів, Португалії, Сербії, Словенії, Швейцарії, Польщі, Кіпру, Мальти, Литви, Угорщини, Чехії, Словаччини. До кінця 2007 року до проекту долучаться ще 9 країн (Бельгія, Греція, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Норвегія, Швеція) і буде налічувати ± 300 колекцій (EDLproject). Передбачається, що у 2008 році доступними будуть 2 млн. книг, фільмів, фотографій, манускриптів та інших документів, та близько 6 млн. до 2010 року.
Сповідуючи ідеологію рівноправного доступу до Європейського культурного, освітнього та наукового різноманіття, Європейська бібліотека створилася, існує та розвивається задля того, щоб відкрити світ знань, інформації і культури, накопичений всіма національними бібліотеками Європи. Для користувачів вперше створено можливості пошуку в електронних каталогах національних бібліотек, надано можливості доступу до національних ресурсів інших країн, забезпечено якісні і надійні web-ресурси.
Портал використовує стандартні протоколи OAI, Z39.50, SRU, OpenURL, заснований на єдиних стандартах метаданих (на базі Dublin Core) для забезпечення взаємодії, клієнтська сторона Порталу - на базі open source (AJAX) та використовує багатомовний інтерфейс (20 мов).

Провідні фахівці Національної бібліотеки Латвії, аналізуючи власний досвід роботи у проекті впродовж двох років, розповідали про те що на початку роботи над проектом задля його ефективної реалізації, у бібліотеці було створено чотири робочі групи. Перша – “група аналізу дослідницької роботи” – аналізувала та ідентифікувала потреби і пріоритети досліджень в секторі культури і освіти країн ЄС. Друга – “група розвитку мереж доступу до національних ресурсів” – забезпечувала використання програмних засобів. Третя – “група забезпечення розвитку багатомовності мережі” – працювала над перекладами. Четверта – “група заохочення ознайомлень з проектом” – забезпечувала рекламу проектних робіт та інформування про переваги проекту.

Для нас можуть мати певний інтерес наслідки роботи першої робочої групи. Зокрема, під час проведених досліджень було встановлено, що істотних відмінностей між національними бібліотеками країн ЄС-15, ЄС-10 та не-ЄС не існує, лише декілька національних бібліотек європейських країн оцифровують велику кількість документів, а в цілому темп і обсяги оцифрування недостатні щоб створити у короткий термін повноцінну повнотекстову європейську електронну бібліотеку (для прикладу – у НБ Кореї зараз оцифровано більше, ніж в 39 європейських країнах разом взятих). Наразі більш актуальним залишається оцифрування з метою забезпечення електронного зберігання. У якості завдання на найближчу перспективу визначено створення прозорих стандартів якості і термінології для продуктивного співробітництва між національними бібліотеками та орієнтація на користувача як кінцеву мету будь якої бібліотечної діяльності. Нині створюється віртуальна Рада Користувачів, європейський регістр мета даних, проводяться семінари з бібліотекарями, спрямовані на пошук шляхів взаємодії з іншими проектами. З метою визначення потреб користувачів постійно здійснюється аналіз журналу реєстрації, розширюються мовні можливості.

Узагальнюючи наслідки своєї роботи, директор Національної бібліотеки Латвії пан Андрес Вілікс, зокрема, сказав, що можливості проекту розповсюджуються на бібліотеки, архіви та музеї і можуть у подальшому слугувати базою для приєднання інших суспільних інституцій, що зберігають культурну спадщину.

З травня 2007 року передбачається наступний розвиток проекту – TELPlus, на корпоративних засадах, відповідно до якого Чехія здійснюватиме OCRing з попередньо оцифрованих матеріалів, Португалія забезпечуватиме OAI PMH сумісність, Франція – індексацію повних текстів та автоматичну орієнтацію між багатомовними тематичними індексами, що покращуватиме доступ, Нідерланди створюють уніфікований модуль інтеграції інших сервісів, наприклад пошук у словнику, анотації. Передбачається також персоналізація користувачів, погоджуються умови участі Болгарії та Румунії.

Якими є перспективи для України

Для національних бібліотек країн, не членів Європейського Союзу, як потенційних учасниць проекту «Європейська бібліотека» у майбутньому, необхідно реально оцінити його зміст та переваги для користувачів, і, спираючись на свої можливості – фінансові, кадрові, технічні та технологічні, опрацювати пропозиції адміністраторів TEL-ME-MOR стосовно приєднання до «Європейської бібліотеки». На семінарі було задекларовано умови та можливості для України, Вірменії, Грузії, Молдови и Азербайджану стати учасницями проекту. Це – наявність однієї або більше електронних колекцій чи каталог, доступ через OAI, Z39.50 або SRU, структура метаданих, що відповідає «TEL Application Profile», опис колекцій в XML, перекладацька робота. Особливих зусиль потребує менеджмент проекту – кадрове і фінансове забезпечення, зусилля і прагнення, спрямовані на результат. Ця діяльність є набагато складнішою, аніж технічно-технологічні умови співучасті у проекті.
Отримані пропозиції співпраці та можливості участі України у проекті наразі всебічно опрацьовуються фахівцями і незалежними експертами та будуть використані при формуванні перспектив розвитку бібліотечної справи, оскільки євро інтеграційні процеси, представлення світові культурних надбань з фондів національних книгозбірень та прагнення до подолання електронної нерівності стоїть на порядку денному бібліотек України.