І.О.Шевченко,
к.п.н.,доцент, директор Інституту післядипломної освіти НАКККіМ, професор кафедри теорії, історії і практики культури

Сучасний стан розвитку суспільства зумовлює необхідність удосконалення всіх соціальних інститутів, переосмислення їхньої суспільної ролі та соціально декларованої мети дільності. Бібліотеки України утверджують свою роль як культурологічні і просвітницькі інституції, що сприяють демократичним процесам, інформати­за­ції суспільства, забезпечують права громадян на доступ до інформації та інтелектуальну свободу особистості. Ефективно реалізувати таку місію бібліотеки може лише висококомпетентний професіонал, який володіє  глибокими фаховими знаннями, надбаннями національної та світової культури, здатний до творчих нестандартних рішень.

Формувати професіонала бібліотечної справи покликана існуюча в Україні система підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів. Як комплекс закладів, вона, наряду з іншими, включає в себе діючий в структурі Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв Інститут післядипломної освіти, діяльність якого спрямована на організацію підвищення кваліфікації працівників культури, у тому числі і бібліотечних кадрів.

Структура управління процесом підвищенням кваліфікації бібліотечних кадрів  тісно пов’язана з управлінням бібліотечною  галузею і організовується відповідно до статей 1, 4, 29 Закону України  «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Міністерство культури і туризму України щорічно розробляє державне замовлення на підвищення кваліфікації працівників культури, в якому бібліотечні кадри становлять близько 25%. Тому робота з організації підвищення кваліфікації саме працівників бібліотек відзначається постійним пошуком і впровадженням інновацій, зумовлених викликом часу і перспективами розвитку освітніх технологій.
Найбільш значною переспективою, що постає перед системою освіти сьогодні є процес впровадження і використання дистанційного навчання, інтеграція освітніх процесів у іноформаційно-телекомункаційний простір і створення єдиного освітнього та інформаційного простору. Ця перспектива осмислена у філософії освіти багатьох країн світу (Веліхов Є.П., Гершунський Б.С., Ellis A., Cogan J., Howey K., Ron Miller, та ін) і спрямована на розвиток національних систем освіти різних країн світу, що усвідомлюють єдність і цілісність, взаємозв"язок і взаємозумовленість усіх складових частин загального світового освітнього простру. Ця перспектива водночас є і проблемою, що потребує вирішення через педагогічні та інформаційні технології.
У час інформаційних технологій працівники бібліотек стикаються з лавинним потоком інформації. Реалізація безперервності  підвищення кваліфікації бібліотечних працівників на основі системного підходу до змісту та організації  роботи з кадрами при цьому вбачається у визначенні специфічних функцій і освітніх можливостей різних навчальних програм Інституту післядипломної освіти та забезпеченні змістовної наступності між ними. Проблема безперервної освіти, а звідси і наступності різних систем і ступенів освіти, переходить із площини теоретичного осмислення у практичну площину: як протягом життя, у будь-який відрізок часу, отримати вільний доступ до освіти, підвищення своєї кваліфікації. Таким чином, проблему практичного, тобто уже технологічного опрацювання системи безперервної освіти для бібліотекарів можна вважати такою, що потребує вирішення у стратегічному і тактичному аспектах.

Саме тому з вересня 2007 року в Інституті післядипломної освіти ДАКККіМ створено відділ дистанційного навчаня як такий, що здійснюватиме координацію розроблення, апробації та впровадження в навчальний процес новітніх методик організації та технології дистанційного навчання у галузі культури, призначеного для надання освітніх послуг безпосередньо за місцем перебування слухачів на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. З того часу дистанційна форма навчання запроваджується ДАКККіМ з метою створення нових можливостей для розширення спектру надаваних освітніх послуг та можливостей для розвитку змісту та методів навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; розширення доступу до освітніх послуг Академії; індивідуалізації процесу навчання у відповідності до потреб і можливостей кожного слухача. Передбачено, що навчання за дистанційною формою може здійснюватися за державним  замовленням та за договорами з юридичними і фізичними особами. Технологія дистанційного навчання передбачає надання доступу до матеріалів навчальних дисциплін за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій і проходження форм підсумкового контролю знань, передбачених навчальним планом. Виконання навчального плану слухачами, які навчаються дистанційно, проводиться ними особисто за допомогою мережі Інтернет, на базі системи дистанційного навчання ДАКККІМ. Додатковими  вимогами до слухачів, які здійснюють навчання за дистанційною формою, є: наявність у них можливості регулярного доступу до інтернету, якість якого має бути достатньою для роботи з системою дистанційного навчання; вміння користуватися сучасними інформаційними та комунікаційними засобами (в першу чергу інтернет та електронною поштою).
Відповідно до Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні, затвердженої Постановю МОН України 20 12.2000 р., дистанційна освіта – це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання. При цьому дистанційне навчання – це індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

З жовтня 2008 року Інститут післядипломної освіти Академії вперше запровадив дистанційне навчання з метою підвищення кваліфікації бібліотекарів України. Цьому передувала значна організаційна і підготовча робота, виконання якої дозволило розробити перший експериментальний дистанційний курс з урахуванням основних рис дистанційного навчання:

• гнучкості (територіальної, вікової, часової, змістовної, методологічної, комунікаційної);
• визначальної ролі самостійної роботи бібліотекарів-учасників навчання;
• інтерактивної спрямованості у взаємодії з викладачем та з метою індивідуалізації навчання.

Учасниками експериментального навчання стали працівники бібліотек десяти регіонів України. З управліннями культури і туризму Дніпропетровської, Донецької, Вінницької, Кіровогорадської, Луганської, Рівненської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької обласних державних адміністрацій, Міністерством культури АР Крим та Академією було укладено відповідні договори про співробітництво в організації дистанційного навчання.  Кожна обласна універсальна універсальна наукова бібліотека отримала пропозицію, відповідно до умов договору, надати можливість 2-3 своїм працівникам здійснити підвищення кваліфікації за технологією дистанційного навчання та увійти у першу експериметальну групу. Приємністю стало також те, що Донецька ОУНБ ім. Н.К.Крупської виявила ініціативу і залучила до цього також і працівників бібліотек районной і міської ланки. Таким чином учасниками навчання також стали фахівці з Артемівської, Дружківської, Краматорської та Костянтинівської центральних міських бібліотек, за що Академія дуже вдячна керівництву Донецької ОУНБ ім. Н.К.Крупської та особисто Людимилі Опанасівні Новаковій, адже це дозволили розширити встановлені рамки експериметнту і апробувати технології дистанційного навчання не лише для бібліотек обласного рівня.

Розробляючі перший дистанційний курс для бібліотекарів, його автори виходили з того, що він повинен уявляти собою комплекс відповідних модулів, іформаційний навчально-методичний ресурс та інформаційно-комунікаційне забезпечення. Інформаційний навчально-методичний ресурс включає:

• навчально-методичний комплекс, що складається з теоретичної, практичної (в тому числі лабораторної), контрольної, мотиваційної і адаптаційної частин. Комплекс побудований за модульним принципом і містить необхідну навчальну інформацію, сконцентровану у вигляді електронного посібника, методичних рекомендацій для слухачів і викладачів, засобів контролю;
• віртуальне навчальне середовище, що забезпечує розміщення й доставку навчальної інформації до слухача, а також керування навчальним процесом;
• навчально-методичний комплекс передбачає обов'язкову діяльність викладача як керівника процесу навчання і організатора інтерактивної взаємодії.

Програмним комплексом забезпечення дистанційного навчання в мережі Інтернет, що використовується в Академії, є Moodle - Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment - Модульне динамічне об’єктно-орієнтоване середовище для навчання.

Розробники першого дистанційного курсу для бібліотекарів з проблеми “Управління бібліотекою та нові послуги для користувачів” передбачали активне використання технології опосередкованого активного спілкування з слухачами, використання телекомунікаційного зв'язку та методології індивідуальної роботи слухачів з структурованим навчальним матеріалом, представленим у електронному вигляді. При цьому дистанційний курс є інформаційним продуктом, достатнім для навчання за визначеною тематикою. Він включає чотири автономних модулі:

модуль 1 - «Проектна діяльність в бібліотеках» (розробник - професор Скнарь В.К. );
модуль 2 - «Функції контролінгу у забезпеченні управління бібліотекою» (розробник - професор кафедри Скнарь А.О.);
модуль 3 - «Електронне урядування та доступ до інформації у бібліотеках» (розробник - професор кафедри Шевченко І.О.);
модуль 4 - «Психологічні основи управління бібліотекою» (розробник - докторант Хіміч Я.О.).
Модуль “Проектна діяльність у бібліотеках” спрямований на оволодіння методами проектної діяльності, раціональними підходами інноваційного планування проектної діяльності в бібліотеках, ефективними засобами пошуку інформації з проблем проектної діяльності, ознайомлення з моніторинговою діяльністю.
Модуль "Функції контролінгу у забеспеченні управління бібіліотекою" спрямований на формування у працівників бібліотек системи економічних знань, на яких базується сучасний аналіз економічних показників та набуття навичок використання контролінгу як принципово нової концепції управління економікою на мікрорівні.

Модуль “Електронне урядування та доступ до інформації у бібліотеках” спрямований на формування знань щодо ролі бібліотек у розвитку електронного урядування та виробленню навичок роботи в інформаційному середовищі. Програмою модуля передбачені лекційні, практичні заняття та дискусії. Пріоритетами курсу є оволодіння знаннями концептуальних засад електронного урядування, державної стратегії його розвитку, ознайомлення з інформаційними технологіями електронного урядування, та основними інформаційними складовими Інтернет-сторінки органу державної влади. Мета модуля – формування в слухачів теоретичних знань з основ електронного урядування як складової доступності інформації у демократичному суспільстві, усвідомлення працівниками бібліотек ролі і значення бібліотечних установ у наданні доступу громадянам до урядової інформації і послуг органів державної влади. Передбачається, що слухачі повинні оволодіти основними поняттями електронного урядування, основними напрямами роботи бібліотек у створенні інформаційного простору для громади, знати можливості взаємодії з органами державної влади у створенні доступних послуг для громадян, джерелами пошуку інформації і вимогами до змісту і структури мережевого інформаційного ресурсу органів влади різних рівнів. Внаслідок засвоєння матеріалів модуля у слухачів формуються вміння орієнтуватися у законодавчому та нормативно-правовому забезпеченні електронного урядування; аналізувати та оцінювати зміст і структуру Інтернет-сторінки органу державної влади; використовувати Інтернет-ресурси з електронного урядування для інформаційного забезпечення потреб користувачів; планувати діяльність бібліотеки як посередника у спілкуванні влади і громадян; надавати доступ громадянам до електронного урядування; здійснювати бібліотечно-інформаційне забезпечення органів місцевого самоврядування.

Модуль "Психологічні основи управління бібліотекою" спрямований на формування знань, умінь і навичок щодо управлінської діяльності та її психологічних основ. Пріоритетами курсу є оволодіння методами управлінської діяльності, раціональними підходами до її планування в бібліотеках та інформаційних установах. Мета модуля - формування в слухачів теоретичних знань з основ управлінської діяльності, усвідомлення працівниками бібліотек психологічних особливостей управління бібліотекою. Під час засвоєння навчального матеріалу модуля слухачі повинні оволодіти основними поняттями управлінської діяльності, зрозуміти важливість розгляду бібліотеки як соціальної організації: знати основи психології соціальних груп, психологічні особливості міжособистісного спілкування, основні теорії лідерства, керівництва та мотивації діяльності, підходи до розв’язання конфліктів.

Підвищення кваліфікації групи працівників бібліотек за розробленою програмою дистанційного курсу проходило з 6 жовтня по 28 листопада 2008 року як апробація дистанційної форми навчання в ДАКККіМ. Основними видами занять при дистанційному навчанні стали: самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу, лекції, консультації, семінари, дискусії, практичні заняття. Самостійне вивчення передбачало використання навчальних матеріалів дистанційних курсів, які учасники навчання одержували через Інтернет; лекційні заняття відбувалися у формі засвоєння текстових матеріалів; під час консультацій слухачі дистанційно отримували відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. На семінарах, що були заплановані програмою навчання, відбувалися обговорення вивченої теми, до якого слухачі готували тези виступів на підставі виконаних завдань, а під час дискусій слухачі обговорювали запропоновані теми з викладачем та між собою. Дужи корисним і дієвим для слухачів стало виконання практичних робіт. Це сприяло формуванню вмінь і навичок практичного застосування отриманих знань у реальній діяльності бібліотек.
При розробці наступних програм дистанційного навчання передбачається розширення видів занять, зокрема включення таких з них як виконання проектних завдань, що передбачає розроблення курсових та випускних проектів (робіт), які виконуються слухачами самостійно з наданням можливості консультування з керівниками проектів та консультантами через електронну пошту або очно.

Дистанційне навчання відбувалося за допомогою традиційних та сучасних інформаційних і комунікаційних технологій і засобів зв’язку, в тому числі інтернет середовища дистанційного навчання (на базі «Moodle»), розміщеного на окремому сайті за адресою www.e-osvita.org.ua ,аудіо та відео конференцій (на базі «Skype»), телефонного зв'язку, електронної пошти тощо.

Саме з використанням «Skype» проходила перша відео конференція, до якої виявив зацікавленість Міністр культури і туризму України В.В.Вовкун. У день її проведення Міністр відвідав Академію, особисто задавав запитання слухачам, отримував відповіді і був задоволений рівнем активності працівників бібліотек, професіональними відповідями та їхньою зацікавленістю у навчанні. Міністр оцінив дистанційне навчання як перспективний напрямок діяльності Інституту післядипломної освіти і висловив побажання розвивати його для інших категорій працівників культури і мистецтва.

У зв”язку з цим особливої актуальності набуває проблема якості навчання за дистанційною формою. Вона повинна відповідати якості очної форми навчання та забезпечуватися рівнем навчально-методичного, технологічного, кадрового, матеріально-технічного забезпечення дистанційного навчання, систематичним підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу ДАКККІМ та навчально-допоміжного персоналу відділу та кафедр з інформаційних і комунікаційних технологій, методики та технології дистанційного навчання. Гарантована якість дистанційного навчання має забезпечуватися за рахунок залучення до надання послуг дистанційного навчання усіх структурних підрозділів Академії, здійснення контролю за якісним засвоєнням навчального матеріалу, систематичним проведенням моніторингу якості дистанційного навчання.

У Календарному плані проведення занять в Інституті післядипломної освіти на 2009 рік заплановано навчання двох груп працівників бібліотек за вже розробленою тематикою. Передбачається також активізація роботи з написання авторських курсів та залучення до цього процесу провідних науковців, викладачів та фахівців-практиків. З задоволенням розгленемо усі пропозиції та сподіваємося, що спільні зусилля сприятимуть зростанню рівня професійної компетенції працівників бібліотек та розвитку бібліотечної галузі.

Література:
1. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України // Відомості Верхов. Ради України. - 1995. - № 7.
2. Інформаційні та комунікаційні технології в освіті: Державна програма на 2006 – 2010 роки: Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. № 1153 // http:// osvita.org.ua/distance/pravo/00.html
3. Концепція розвитку дистанційної освіти в Укракїні: Затверджено Постановою МОН України В.Г.Кременем 20 грудня 2000 р. //  http:// osvita.org.ua/distance/pravo/00.html
4. Положення про дистанційне навчання: Затверджено Наказом МОН України від 21.10.2004 р. № 40 // http:// osvita.org.ua/distance/pravo/03.html
5. Про стан і перспективи розвитку дистанційного навчання в Ураїні: Рішення Колегії МОН України, Протокол № 6/2 від 23 червня 2005 р. // http:// osvita.org.ua/distance/pravo/04.html
6. Чачко А. Бібліотечна професіологія в системі багатоступеневої фахової освіти та її стандартизація // Бібл. Вісн. - 1997. - № 7. -  С.3-6. -Бібліогр.: 30 назв.
7. Шевченко І.О. Перспективи розвитку післядипломної інформаційно-бібліотечної освіти в Україні //  Вісник Харківської державної академії культури: Зб. наук. праць/ ХДАК. – Вип.. 6.- Х., 2001.- С. 225-231.
8. Шевченко І.О. Центр безперервної інформаційно-бібліотечної освіти. Зміст та методи післядипломної інформаційно-бібліотечної освіти  //  Науково-методична діяльність бібліотек: традиції, інновації, перспективи: Матеріали наук.-практ. конф./ Харк. держ. наук. б-ка ім. В.Г. Короленка.    Х.,
2005.
9. Створення навчально-методичних матеріалів для дистанційних курсів у ДАКККіМ: Метод. матеріали/ ДАКККіМ; Укладач М.О.Митрошина; Рец. І.О.Шевченко.- К, 2008.- 38 с.